Главная | Регистрация | Вход | RSSВівторок, 17.09.2019, 16:34

Горбанівське НВО "Загальноосвітня школа I-II ступенів-ДНЗ"

Меню сайта
Каталог статей
Свято квітів [0]
олімпійський тиждень [0]
День вчителя [0]
Форма входу
Фотоматеріали
[11.09.2015]
Олімпійський тиждень (2)
[21.09.2015]
Акція " Голуб миру" (0)
[28.09.2015]
Тиждень біології (0)
[13.10.2015]
День захисника України (0)
[30.10.2015]
Місячник шкільної бібліотеки (0)
Корисно
Національна дитяча гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Вечорниці

ВЕЧОРНИЦІ
(На   сцені   —   хата,   піч,   стіл,   лави,   прядка, рушники, скатертини, портрет
Т. Шевченка).
1-й учень.
Є в селі у нас
Дружні і веселі діти.
В Горбанівській школі вчаться
І проводять вечорниці.
2-й учень.
Всіх шанованих гостей
Щиро ми вітаємо
І годину вечорниць
Вже розпочинаємо.
3-й учень.
Гей, на наших вечорницях
Хто сумний — розвеселиться!
Співи й танці, небилиці —
Гарні будуть вечорниці.
Господиня (до дівчат). Дівчатоньки, перепілоньки, а чого це ви такі сумні та невеселі?          Може, вам легенду розказати? Чи як вас розвеселити?
Дівчата. Легенду, тітонько, легенду!
Господиня (розказує). Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійські одержали хист до музики...
Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.
—    Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
—    Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
—    Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі
таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
—    Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе
на цілий світ, це — пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
(Т. Медвідь)
1-а дівчина. Дівчата, а давайте і ми заспіваємо, як наші мами колись на вечорницях. Тільки якоїсь веселенької.
Всі. Давайте!
(Дівчата встають із лав і співають пісню «Дощик»).
Дощик, дощик
Капає дрібненько.
Не боюся я дощу,    
Бо я веселенька!    
Дощик, дощик    
Капає сильніше,    
Грай, музико, дужче грай,    
Буде веселіше.    
Дощик, дощик    
Ще сильніше капотить.    
Дітвора пішла у танець,    
Аж ногами тупотить.
2-а дівчина. Ой, чогось зовсім невесело без хлопців.
3-я дівчина. І де вони забарились? Може, не прийдуть?
(За сценою чути гомін, сміх, пісню).
4-а дівчина. Дівчата, чуєте? Мабуть, це до нас ідуть хлопці. Давайте сховаємося від них,  нехай пошукають.
(Сміються, ховаються).
(Заходять хлопці, здивовано дивляться навкруги. Гриць залазить на піч, лягає, спить).
1-й хлопець. А де ж це дівчата? Куди вони поділись?
2-й хлопець. А я бачу одну україночку.
(Виводить на середину хати дівчину. Вона співає пісню «Я — україночка»).
                            Я - україночка
    Яблунька в саду цвіте,
     Зеленіє житечко.
     Це мій край, моя земля,
     А я – україночка.
    Приспів:
Україночка маленька,
Як зернятко колоска,
І летить у ясне небо    
Моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко,
Пісенько,  лунай,
Грай, грай, дзвінко,
Пісенько,  лунай.
     Я до личка притулю
     Яблуневу гілочку,
     Людям, сонцю усміхнусь,
     Бо я україночка.
     Приспів.
     Розквітай, моя країно,
     Як весняна квіточка.
     Тим пишаюся, що я
     Щира україночка.
      Приспів.
3-й хлопець. Гарна ж ти дівчина і співаєш дуже красиво. А де ж інші дівчата?
Дівчина (усміхається). Скажу, як відгадаєте мої загадки.
Хлопці. Відгадаємо, відгадаємо!
(Дівчина загадує).
Коли нема — чекають.
Коли прийде — тікають. Що це?
4-й хлопець. Та це ж наші дівчата. Коли нас нема, вони чекають, коли прийдемо —  тікають.
Дівчина. А ось і не так. Це дощ.
Хлопці. Погана загадка.
Дівчина. А ось і друга.
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
Хлопці. Сонце.
5-й хлопець. То чому ж не виходять дівчата?
Дівчина. А ви ще попросіть їх, може, вони вийдуть.
Хлопці.
Приходьте дівчата, до нас погуляти.
Ми хочемо з вами разом заспівати.
Прийдіть до нас, чекаємо вас. (Двічі)
(Виходять дівчата).
 Хлопці. Доброго вечора, дівчата!
Дівчата. Доброго здоров'я.
5-а дівчина.
Сядем, заспіваєм те, що знаєм,
Поки підем спати, бо рано вставати.
(Пісня «Ой ти, гарний Семене»).
Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене.
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене.
Нащо мені тая курка,
Бо ти сама як та дурка.
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.
Ой ти, гарний Семене,
Іди сядь коло мене.
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене.
Нащо мені та корова,
Бо ти сама як ворона.
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові.
Ой ти, гарний Семене,
 Іди сядь коло мене.
І доляри в мене є
Сватай мене, Семене.
Якщо долар втебе є,
Ой ти ж серденько моє.
Ой що ж мені з тої льолі,
Як ти мені до любові.    
6-й хлопець.    
Ой, заграйте, музики,    
В мене нові черевики.    
Танцювати я мастак    
Український наш гопак.    
(Танцюють «Гопак»).    
6-а дівчина. А подивіться лишень, як солодко спить наш Гриць. Навіть танок його не розбудив.
Дівчата, давайте його погукаємо.
(Виконують пісню «Грицю, Грицю!». На слова: «Ой, чекайте , де б тут сісти» — Гриць встає з печі, дістає  велику  ложку   і  біжить   до   столу.   Всі сміються ).
(Пісня «Грицю, Грицю, до роботи». Стають у два кола: зовнішній — дівчатка; внутрішній — хлопчики).
Іди, Грицю, до роботи!
(Йдуть уперед, подаючи руки хлопчикам і тягнуть їх до роботи).
В Гриця порвані чоботи.
(Ставлять  то ліву,   то  праву  ногу  вперед  на каблук, показуючи на них руками).
Грицю, Грицю, врубай дров!
(Імітують рубання дров).
Кахи, кахи, нездоров.
(Вдають,  що кашляють,  тримаються рукою за голову).
Грицю, Грицю, молотити!
(Смикають хлопчиків за рукав,   виконують рух молотьби).
Гриць нездужає робити.
(Присідають, тримаються за живіт).
Грицю, Грицю, до телят!
(Звуть, махаючи рукою).
В Гриця ніженьки болять.
(присідають, не рухаючись із місця).
Грицю, Грицю, роби хліб!
(Імітують, що місять тісто).
              Кахи, кахи, щось охрип.
(Імітують кашель, тримаються за горло).
Грицю, Грицю, ходи їсти!
(Імітують, що їдять ложкою).
Ой, чекайте, де ж тут сісти.
(Голосно вигукують, підстрибуючи).
Гриць. Дівчата! Розбудили, а їсти не дали!
А мені якраз вареники снились. Ох і люблю ж я їх!
7 дівчина. Будуть тобі, Грицю, вареники. Але спочатку розкажи щось смішне.
Гриць. Гаразд. Слухайте!
Їхав я конячкою на базар. А вона ж,  поганенька, їхала-їхала... та й стала. Так я сам запрягся , а її прив'язав до воза та й кажу:
—    Не хотіла їхати, то йди пішки!
(Ще двоє хлопців).
—    Питає вчитель:
—    Скільки буде два і два?
—    Три, пане вчителю.
—    Як-то три?
—    Ну, три з половиною.
—    Як я бачу, то ти цілком дурень.
—    Ну, чотири.
—    То чому ти відразу не сказав?
—    А хіба можна відразу дати чотири, не поторгувавшись?
(Двоє дівчат).
—    Ой, кумо, зима люта буде.
—    Невже?
—    Страшенні морози будуть!
—    Та ну!
-    Так буде холодно, що аж ну!
-     А ти звідки знаєш?
—    Бо у мене ж кожуха нема!
(Хлопець)
Коли я був малим, упіймав мене сусід на яблуні.
— Що ти там робиш? — запитує сердито.
А я йому — та упало ваше яблучко, а я його впіймав.
                              * * *
—    Миколо, чому ти два дні не приходив до  школи?
—    Та я позавчора йшов через річку,
—    Крізь лід проваливсь у холодну водичку.
—    Весь день після того лежав і хворів,
—    А мама аж двох привела лікарів.
         — То ж позавчора було. А де ти був учора?
    — А вчора якраз біля вашого двору,
    У школу йдучи, я з лікарем зустрівся.
Ну, думаю, вчитель наш теж провалився.
                * * *
А якщо ти йдеш по вулиці й бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що думаєш про господаря?
   — Чи він має собаку.
                * * *
Сторож упіймав хлопчика, який крав яблука.
—    Негіднику! — кричить сторож, — я тебе зараз навчу, як красти!
—    Навчіть, а то мене вже втретє ловлять.
                      ** *
—    Що таке байка?
—    А це коли тварини, ну наприклад осел і баран, розмовляють так, як оце ми з тобою.
                     *    * *
—    Швидше збирайся, а то запізнишся до школи.
—    Нічого, школа відчинена цілий день!
                     *  * *
Зачинені двері, надворі дуже холодно.
—    Хіба  надворі  потеплішає,  якщо  я  зачиню двері?
                     *    * *
Кум до кума:
—    Кум, ми з тобою йшли?
—    Йшли.
—    Кожух знайшли?
—    Знайшли.
—    Я тобі кожух давав?
—    Давав.
—    Ти кожух взяв?
—    Взяв.
—    А де ж він?
—    Та що?
—    Та кожух.
—    Та який?
—    А ми з тобою йшли?..
7-й хлопець. Ой-ой-ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом!
8-й хлопець. Вихвалялася кума, що пироги пекла, бо й ворота в тісті.
Дівчата. Тринди-ринди з маком борщ!
8-а дівчина. Наговорили на осиці кислиці, а на вербі груш.
9-а дівчина. Хлопці, нащо вам музики, коли у вас довгі язики?
Хлопці. їм кажеш — ячмінь, а вони тобі — гречка.
9-й хлопець. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Згода, дівчата?
Дівчата. Та вже згода!
Хлопці. Досить жартувати! Нумо веселої співати!
(Співають пісню «По дорозі жук, жук». Чути стук у двері).
10-а дівчина. Ой, хто це? Ми нікого не чекаємо так пізно.
(На сцену виходить Ворожка).    
Ворожка. Добрий вечір! Я тут ішла дорогою попри вас, та й почула, що у вас вечорниці. То я вирішила заглянути на вогник. Може, кому поворожити?
Господиня. Заходьте, сідайте. А як ви умієте ворожити? Замовляєте чи лікуєте хвороби, чи на картах ворожите або на долоні? .
Ворожка. Усе вмію, Господине. І на долоні, і на картах, і на зорях, і на кісточках, і на воду замовляти вмію.
(Ворожить учням).
Одна з дівчат. Тітонько, а приворожити когось можете?
Ворожка. Можу, дівоньки. Можу, золотенькі. Ходи сюди, я тобі до місяця поворожу, до зіроньок ясних.
(Бере за руку).
Місяцю мій, ти високо літаєш, ти все бачиш, ти все чуєш. Даруй же так, щоб за мною, хрещеною Юлею, Грицько плакав.
Господиня. Пропав ти, Грицю, ні за цапову душу! Краще тікай звідси!
(співають частівки)
Моя мати, лягай спати, я тебе укутаю,
Бо я вийду за ворота, гармошки послухаю.
Я сиділа на дубу, шила кофту голубу,
Пришивала лєнти, банти, щоб любили музиканти.       

Танцювала, танцювала, побачила гусака.
 — Перестаньте грать «Страдання», починайте гопака!
 Ой хто ж то пішов — хороша походка:
Одна нога косолапа, а друга коротка.
 Ой хто ж то пішов — любо подивиться:        
 Дві копійки у кишені — думає жениться.
 Балалаєчка нова, струни золотії,
  Хоча ти мене не любиш, так люблять другії.
  Не грай, не грай, балалайко, не журчи, одна струна:
  Я не вийду, я не стану — мого милого нема.
  Балалаєчка все грає, балалаєчка бринить,
  Балалаєчка не знає, за ким серденько болить.

 Грай, гармошко, грай, баян, поки прийде мій Іван,
 А як прийде мій Іван, то нащо мені баян.

На столі стоїть гармошка — золотії букви,
Прийшов милий мене сватать, а я граю в кукли.
Не сама гармошка грає — треба тони придавить,
Не сама дівчина любить —треба її вговорить.

Продай, мамо, дві корови, купи мені чорні брови,
 На колодці стояти та моргати.
Та вийду я на город, на городі грушка,
Мене, ненько, хлопці люблять ,бо я щебетушка.
Моя мама жартувала та й мені казала:
—    Жартуй, доню, не бороню, аби розум мала.
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою.
 Він, сердега, як побачив, та через городи,
Заплутався в бур'яні, та й наробив шкоди.
(Хюпці продовжують).
В Горбаняхгусто хати,
Вітер не провіє,
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.    
       (Знову співають дівчата).    ,
Ішов Іван з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою,
Вирячила очі.
Він до неї: гиля, гиля, —
Вона й полетіла,    
Якби не втік очеретом,    
Була б його з’їла.
Дівчина.
Пустила мене мати
Та й на вечорниці,
А там хлопці чорнобриві
Плетуть рукавиці.
Рукавички виплітали,
Весело співали,
А музики як заграли —
Ще й затанцювали!
(Діти   танцюють  український   танець.  )
Гриць. А як же вареники? Казали ж, що будуть.
(Пісня «А мій милий вареничків хоче»).
1-а дівчина.
Милі гості вже стомились,
Вареників зачекались,
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні,
Білолиці, круглолиці —
З української пшениці.
Покуштуйте, просим щиро,
Вареники наші з сиром,
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
Хлопці. Бувайте здорові!
Дівчата. Живіте багато!
Всі. А ми вже підемо вареники куштувати.
Хлопець.
Як казав наш незабутній Тарас:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люди, наша слава,
Слава України!

(Усі співають).

Скільки б не співали, а кінчати час,
Кращі побажання ви прийміть від нас.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
Хай у всіх буде — в місті і в селі —
Радісно на серці, повно на столі.
Хай біда і горе обмине ваш дім,
Доброго здоров'я зичим вам усім.
Хай про вас почуєм ми хороші вісті,    
Що у вас аж троє діточок в колисці.    
Доживем до того, прийде, прийде час,
На гастролі хор наш полетить на Марс.
Прощавайте, друзі, вам низький поклін,
Щастя вам бажаєм всі ми, як один.    
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
  Щоб ви, і ми щасливі були!

Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації   Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту україни   Видавництво педагогічна преса   Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів   Всеукраїнська освітня мережа   Освітній портал «ПедПРЕСА»
Зробити безкоштовний сайт з uCoz