Главная | Регистрация | Вход | RSSП`ятниця, 19.07.2019, 20:45

Горбанівське НВО "Загальноосвітня школа I-II ступенів-ДНЗ"

Меню сайта
Каталог статей
Свято квітів [0]
олімпійський тиждень [0]
День вчителя [0]
Форма входу
Фотоматеріали
[11.09.2015]
Олімпійський тиждень (2)
[21.09.2015]
Акція " Голуб миру" (0)
[28.09.2015]
Тиждень біології (0)
[13.10.2015]
День захисника України (0)
[30.10.2015]
Місячник шкільної бібліотеки (0)
Корисно
Національна дитяча гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Свято української народної пісні «Пісня лине солов’їна»

Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні. Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину. Клас святково прибраний, плакати, вислови про пісню, український рушник, хліб, сіль.    

На фоні  мелодії «Щебетання солов’я» звучать слова

1 дитинаІ створив Бог небо голубе

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями

2 дитинаЛюдей чудових тут він оселив

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – українським краєм.

3 дитинаСпівуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях,

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині, в віках.

4 дитинаНехай все лихеє минеться,

Щоб знала ти лише добро,

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий та дужий Дніпро.

5 дитинаВишнева моя Україно,

Матусю рідненька моя!

Полями, садами твоїми

Стою зачарований я.

6 дитинаВолошкові очі у моєї пісні,

В тих очах відбито калиновий жар.

Це вона світила у мою колиску,

Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.

Солов’їний голос у моєї пісні,

І козацька дума, й щирість, доброта,

Бережімо пісню, пісню українську,

Бо вона, як мати, рідна і свята!

Вчитель Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі, приуроченому пісні. Пісня… Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня була частиною  людського життя. Царський уряд забороняв кобзарям співати. Боролися з кобзарями і в XXст. За наказом Сталіна у Харкові зібрали всіх українських кобзарів. Сліпим музикантам казали, що вони мають взяти участь у першому в Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли їх за місто і там розстріляли. Так нищили душу нашого народу.         Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія.На фоні презентації  “ Моя маленька батьківщина ”  та ліричної мелодії ведучі  читають слова:     

Ведуча 1. У мальовничому куточку Київщини, там, де несе свої тихі води Супій , між  широкими хлібними ланами, оточене прадавніми пагорбами, живе собі звичайне вкраїнське село Горбані.

Ведуча 2. Особливі  Горбані восени. Вони  ніби потопають у хвилях  жовто - червоної палітри. І так, як природа не шкодує барв та відтінків, щоб прикрасити планету, так і горбанівські господині, з притаманною українцям ґречністю, готові запросити до столу хоч увесь світ і віддати усе найкраще, що є у домі.

   В.1.Але не пізнав усієї краси горбанівської той, хто не побував у зимовому лісі. Саме тут, набравши повні груди чистого морозного повітря, відчуваєш себе захищеним від усіх життєвих негараздів. Зимове повітря, сповнюючи кожну клітину вашого організму живильною енергією, надає сил та бадьорості.

 В.2.  Весна. Земля увібрала в себе талі води та життєдайне сонячне проміння, щоб потім усе це віддати людям, як дяку за наполегливу працю. Бо саме тут, у селі, де з діда- прадіда так повелося, щоб кожен міг посадити у землю всякої всячини, а потім дивитись, як воно проростає, і в тому вбачати сенс свого буття.

В.1.Разом з сонцем, котре з кожним днем, піднімаючись вище над горизонтом, дає більше тепла селянам, поступово вступає у свої права літо. І як мурахи,  які не жаліючи себе, працюють на користь усієї родини, так і горбанівці, забувши про свої інтереси, повністю віддають себе справі – зібрати золотий хлібний врожай для країни.

В.2. Місяць та зірки, що їх безліч на літньому небі, можуть надихнути на віршування найпрагматичнішу особистість. А ще солов’їна пісня, що од краю до краю лине селом якимись незримими хвилями, крізь будівлі та людські тіла, і здається тоді, що то не птах співає, а майстер - музика торкає найпотаємніші струни душі, і саме вона, душа, співає, п’ючи аромат літньої ночі.  

Пісня « Зелене листя , білі каштани»      

Учениця Я вірю -

У нас, на Вкраїні,

І колосся співає,

І тополя співає,

І небо…

Співає все-все –

Тільки слухайте.

І почуєте безліч пісень,

Різних пісень,

Бо тополя, колосся і небо

Завше співають по-своєму.

І доведене дивне вченими:

Рослини краще ростуть під музику.

Так ось чому на моїй Україні такі пшениці!

І коли розпочинаються жнива,

Вся Україна пахне пшеницею,

Тоді і квіти пахнуть пшеницею,

Тоді і городи пахнуть пшеницею,

І води м’які, дніпрові, і зорі

Пахнуть тоді пшеницею.

А коли заспівають дівчата,

Я чую, як їм підспівують

І тополя, й колосся, і небо,

І води дніпрові, і зорі…

Так ось ти яка, Україно,

Диво пісенне моє.              

1. Українська пісня! Райдужна душа нашого народу. Це сміх і сльози, це туга і надія, це символ краси.

2. Як високо цінували українську народну пісню у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Михайло Стельмах, Олександр Довженко.

1. Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні України – все: і поезія, й історія,  і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня. І яку силу таїть вона в собі! Через усі війни, злидні й поневіряння пісня залишається жити. Вона нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив.

2.Україна моя починається,

Там, де туга моя кінчається.

Край дороги, як пісня чаїна,

Починається Україна.

Україна моя починається

Там де доля моя усміхається

І як пісня, як спів солов’їний,

 не кінчається Україна.   Пісня «Пісня про Україну»

1.Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То краєш ти серце невимовним болем, то смієшся і кличеш до танцю.

2. Пісне моя! Ти супроводиш людину все життя, ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою. Ти ведеш тією горою, де росла вдовина пшениця, полита гіркою сльозою, степами, де рипіли чумацькі вози, дорогами полинової долі заробітчанина-бурлаки.

1.Українська пісне! Ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ, битий шлях породили твою ніжність і красу.

 2.Пісне моя! Червоні маки серед жита, червоні мальви і хрещатий барвінок біля хати, квітуча вишня у саду, сива зозуля і чарівник-соловейко на калині, вірні голуби і човен серед хвиль виколихали тебе.

1. Українські люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.                                Пісня «А мій милий вареничків хоче

Завжди у селах наших так було –

Після закінчення , та і під час роботи ,

Піснями наповнялося село ,

Бо пісня проганяє всі турботи .

І в довгії зимові вечори ,

І в літнії короткі теплі ночі ,

Завжди мої співали земляки -

Про козаків , калину , карі очі…

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала,

Пісень співать навчали дочок матері,

Батьки синів співать пісень навчали.

Століттями складалися пісні –

Пісні народні – жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні ,

Звучали на весіллі і в поході.

Що ж сталося ? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків , про чорнобривці, чорну редьку

Згадаємо ж давайте у цю мить ,

Що українці це народ співучий –

Ніщо не може нашу пісню зупинить ,

Наповним піснею наш край співучий!

2. Співали, навіть тоді, коли не було і крихти хліба в господі. Бо пісня – це ще й духовний хліб.

Вчитель. У чому сила наших пісень? Чому український народ у найважчі часи ніколи не відмовлявся від своєї пісні, розповідається  в легенді «Про сумні й веселі співанки».… Жили колись чоловік та жінка, тяжко їм було, бо мали повну хату маленьких дітей, а землиці –  на заячий скік. Працювали і в день, вночі аби не вмерти з голоду, але всі в родині любили співати. Одного дня померла бідна жінка. Крайня біда присіла чоловіка, і в хаті вже не чути було веселих співанок – лише сумні. А в сусідстві жив великий пан. Якось прийшов  до бідного, поклав торбу з  грішми на лаву і питає: «Скільки в тебе дітей?»- «Десятеро». «А чи незабагато , чоловіче, на твої маєтки? Відпусти мені одну дитину, і я дам тобі за неї торбу грошей». Бідний скликав дітей і каже:    «Пан дає торбу грошей за одного з вас. Хто піде до нього? Там буде їсти калачі, а спати на перинах». Діти гірко заплакали. «Жоден  не хоче йти до вас, пане», - сказав бідний чоловік. Пан задумався.  «Тоді я даю торбу грошей, аби ви більше не співали. Я не можу спати через ваші співанки » . «Най буде так»,- і бідний забрав гроші.                                                                                                                             Багач пішов до дому. Всі мовчали. І раптом один хлопчина заспівав так, що у всіх закрутилися сльози в очах. Бідний схопив торбу з грішми і побіг до пана. Кинув торбу йому на стіл і сказав: «Я не продаю, пане, ні співанок, ні дітей!» І в бідній хаті далі було чути  пісні сумні та веселі.  Нікому і ніколи не вдасться заглушити українську пісню. Вона як  душа, вічна.

1. Радісніше з піснею живеться, забуваєш прикрощі, горе, біду. А де пісня взялася в Україні – хто її знає?

Учениця  Я знаю, мені бабуся легенду розповідала. Ось послухайте, я й вам розповім.       

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку, одягнену у вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з калини.

 - Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.                            

- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги знущаються з люду.                                     

-  Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? – Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня.» Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

2.Такого сплеску в музиці і слові

Вогню такого не передаси,

Нічим, крім пісні, посестри любові

Криниці невичерпної краси.

1. Буває пісня тугою налита,

І туга душу наскрізь пропече

Бува така, що наче серед літа

Срібляста річка в синю даль тече.

2. Вона – любов, вона – печаль і втіха

Жива вода на виразки душі

Поки живе – убереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

1. То вже здавен:

Лиш пісню розпочни –

Її підхоплять, аж у полі тісно…

Вкраїнський хліб тому такий смачний,

Що він завжди замішаний на пісні.

2.Є декілька легенд про те, чому український народ співучий. А я розповім вам ще одну притчу про те, як народилася пісня. Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяця. Тоді відчула, як спадає з неї одяг і тіло перетворюється в пісню, що тужливо обвивається навколо коханого. З ніжності, жертовності, терпеливого її серця і народилася пісня.

1. Душа народу не вмре ніколи

Вона живе у пісні чарівній

Усмішка щира й сльоза джерельна

Найвища, мабуть, нагорода їй. Пісня «Усмішка весни»

2.Нашу пісню називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» - подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.

1. Народна пісня – голос невсипущий

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний

Не вийде з всюди сущого життя.

2. Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.

1. Пісня українська – дивовижний скарб

Пісня українська – таїна…

Теплий легіт душу доторка

Манить невідома глибина.

2. Пісні, які склав народ передаються із уст в уста. Вони дуже різноманітні за своїми жанрами. Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова пісня. Її ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

То солодка материна мова.           

1. Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух!

2. Доки живе пісня, доти живе і народ.

Пісне! Велична рідна пісне!

В тобі є все: і древня наша слава,

Володимира хист і мудрість Ярослава,

І наших прабатьків ворогування злісне.

І Богдана розвага,

І Богуна відвага,

І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,

І гомін гір,  і блискіт зір,

І шум лісів, і розмова степу.

І материна любов, і жар палкий кохання

За свободою жаль, і мрії про свободу.

І весь наш біль, всі наші сподівання.

Ти – дзеркало душі. Країни та народу!

2.Будемо рости і вбирати, як сонечко, крапельки роси, всю красу, на яку такий багатий наш народ. Щоб слалася життєва дорога під світлими зорями, під щедрим сонцеграєм, під рушниковими вітрилами щастя.                                     Пісня «Як у нас на Україні»

Вчитель. Пісня – це маленька криничка живої води. Не поспішайте її переступити. Зупиніться і розважливо вдивіться в її глибочінь,  може побачите благородний лицарський образ свого предка, красу свого сучасника й духовну вроду нащадків. І хай широка світова слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю, повертається до тебе – її спадкоємця. Хай вічно лунає пісня над Україною. Нехай пророчими стануть  слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине,

От де, люди, наша слава,

Слава Україні!

 

 

Пошук
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації   Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту україни   Видавництво педагогічна преса   Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів   Всеукраїнська освітня мережа   Освітній портал «ПедПРЕСА»
Зробити безкоштовний сайт з uCoz