Главная | Регистрация | Вход | RSSСереда, 22.05.2019, 20:55

Горбанівське НВО "Загальноосвітня школа I-II ступенів-ДНЗ"

Меню сайта
Каталог статей
Свято квітів [0]
олімпійський тиждень [0]
День вчителя [0]
Форма входу
Фотоматеріали
[11.09.2015]
Олімпійський тиждень (2)
[21.09.2015]
Акція " Голуб миру" (0)
[28.09.2015]
Тиждень біології (0)
[13.10.2015]
День захисника України (0)
[30.10.2015]
Місячник шкільної бібліотеки (0)
Корисно
Національна дитяча гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Свято "Україно моя - ти колиска козацького роду "

Улюблена Богом перлина Для всіх українців одна Козацька моя Україна Хлібів золотих сторона. Негодами лютими бита Віками ти йшла до мети Тобі лиш зорею світити І волю і долю знайти. Вед:Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів. Вед: Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу. 1.Любі друзі! Хоч маленькі, Ми вже добре про це знаєм, Що зовемось українці Й українських предків маєм. Батько, мати, брат, сестричка І всі інші члени роду – Всі належать до одного Українського народу. 2.Бо родитись українцем – Це велика честь і слава, Рідний край свій полюбити – Найважніша з усіх справа. 3.В нім пливуть глибокі ріки, І шумлять степи безкраї, Стрункі гори пнуться в хмари, Синьооке море грає. 4.Але, щоб цю землю свою Міцно, щиро покохати, Треба все її минуле Добре вивчити, пізнати. 5. Треба знати те, як предки На землі цій колись жили, Як її грудьми своїми Заступали – боронили. 6.Хай не буде ні одної Української дитини, Що не вміла б розказати Про минуле України. Є щось святе в словах мій рідний край Для мене – це матусі пісня ніжна І рідний сад, від квіту білосніжний І той калиновий у тихім лузі гай. Його історія… В ній стільки гіркоти І тим рідніш мені ти, краю рідний, Що вже назад поламані мости І день встає, як райдуга погідний. Ведучий : Історія кожного народу має свої символи. З часом, такий символ стає ознакою нації. Скажімо, для Америки – це «ковбой», «бізнесмен», для Японії – «самурай». А нашої історії неможливо уявити без козаччини. За честь і гідність України, За волю, правду і добро Вони боролись щохвилини, Їх кров лилася як вино! Всіх ворогів вони долали, Всі землі наші зберегли, Завжди від лиха захищали І гордо прапор наш несли! Сини Твоєї Батьківщини, В них сила духу непоборна! Козацтво - слава України, Це гордість наша всенародна! Ведучий Сьогодні ми з вами вирушимо у цікаву подорож до наших пра-пра-прадідів, запорізьких козаків. Із літописів відомо про славний період козаччини, який тривав майже триста років . Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, від польських та московських загарбників Золотою ниткою історії Зшиємо козацтва сторінки, Хоч часи минулого суворії, В спадщину ж лишили козаки Ведучий : Одні вважають, що слово «козак» походить від слова «коза». Адже козаки були спритні, як кози, одягалися в козачі кожухи, говорили гучним голосом. Інші переконані, що слово «козак пішло від слова «коса». Відомо, що люди, які йшли у бій з татарами, були озброєні косами та серпами. А ще кажуть, що слово «козак» тюркського походження, означає «вільна людина». 1.Козацькому гурту, ви, бачись, раді? Скажіть, чи готові ви жити по правді? 2.Готові. І жити чесно будем І правил ми козацьких не забудем. 3.Козак – чесна, смілива людина, Найдорожча йому – Батьківщина. 4.Козак – слабкому захисник Цінити побратимство звик! 5.Козак - усім народам друг, І лицарський у нього дух. 6.Козак вкраїнську любить мову Він завжди здержить своє слово! Всі: Щоб козацькому роду не було переводу, Присягаєм на вірність Вітчизні й народу! Що говорить вам козак Це крилате, горде слово? Чом завжди буває так, Що світлішає від нього. Козак – герой народу України Козакувати справа не проста Коли державу відбудуєм незалежну, Красою слава запалає золота. Козаки – це вільні люди! Козаки – безстрашні люди! Козаки – борці за волю, За народу щасну долю. Ведучий.За шляхами, за дорогами, За Дніпровськими порогами, За лісами за високими Наші прадіди жили. Мали Січ козацьку сильную, Цінували волю вільную. Україну свою рідную Як зіницю берегли. Січ - це розчищене серед лісу або степу укріплене частоколом місце, на якому козаки зводили селище. Жили козаки куренями. У кожного куреня був свій отаман – найсильніший, найрозумніший і найхоробріший козак. Від Січі ведемо родовід свій, Козаків звитягу поважаєм. Відродивши чистоту традицій Єдність із минулим відчуваєм До класу заходять Тарас Бульба з синами. Тарас Бульба: Ось, сини мої, ми на славній Запорізькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала, бо такий уже звичай у козаків: приходити до цього велетня-дуба і приносити йому жертву. • Сини встромляють біля дуба стріли, кладуть хліб, сало. Заходить писар. Писар: Оґо-го! Хотів дуже вас бачити, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Проходьте, проходьте. Тарас Бульба обнімається з писарем. Тарас Бульба: Здоров був, Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану, глянь, які славні козаки. Андрій і Остап: Здорові були! (Вклоняються.) Писар: Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте? Остап: Віруємо. Писар: І в Трійцю святу віруєте? Андрій: Віруємо. Писар: А в церкву ходите? Остап: Ходимо. Писар: Ану, перехрестіться. (Хлопці хрестяться.) Хороші козаки з вас вийдуть. Тарас: Дорогі мої сини, підійдіть до мене, нехай благословлю вас. Сини підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови. Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь і Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народові. Хай береже вас Господь. (Цілує синів.) Писар: В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо. 1 козак: Кучубенка вибирайте! писар : Не хочемо Кучубенка! Тарас Бульба: Сагайдачного вибирайте! 1 козак: Нехай буде Сагайдачний! Тарас Бульба: Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного? Всі: Хочемо! Хочемо! Сагайдачний: Дякую вам, шановне товариство. (Вклоняється.) Тарас Бульба: Тримай цю булаву. Керуй з розумом та душею. Господа поради питай. Сагайдачний бере булаву, вклоняється. Козак: Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливаються воля і козацтво на всю Україну. Ведучий : Січовики були сміливими, дисциплінованими, гордими та вольними людьми. Український народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку в історії України, а чоловіки – наслідуватимуть козаків. Ведучий : Козакам були властиві такі риси характеру, як: добродушність, безкорисливість, щедрість, щирість, дружелюбність. Особливо козаки цінували власну свободу. Саме тому вони частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство. Мандрівники зауважували гостинність, привітність і виняткову чесність, притаманну козакам. 1.В сиву-сиву давнину Козаки йшли на війну, Бо на рідну Україну Сунулися без упину Ляхи, турки та татари, Москалі та яничари. Щоб палить сади і хати, Щоб людей в неволю гнати. 2.Козаки скликають раду : - Не буде ворогу пощади ! Вірні коні рвуться в битву, Крешуть іскри з-під копита. За чарівний спів дівочий, За спокійні дні та ночі – Шаблі весело дзвенять, Вражі голови летять. 3.І на морі, і в степах Наганяли вони страх, Бо найкращі вояки – Запорозькі козаки ! І не буде переводу Українському народу Доки із глибин сторіч Долина козацький клич. Незалежність українського народу Нам потрібно, друзі, завжди берегти. Недаремно кров лилася за свободу – Нашу волю здобували козаки. В яку б не пішли ми дорогу, Ти, пісне, над нами злітай, Крокуючи гордо і вногу, Ми славимо рідний наш край. ВЕДУЧИЙ. В запорозьких козаків було 265 островів.Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.Посередині Січі стояла церква Святої Покрови – з надворі дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Андрій : Рятуйте. Рятуйте, вороги… Настя: Біда! Горенько… Що ж робити… у сусіда хату спалили Ігор : У мене батька взяли в полон… Яна : Біжи, біжи скоріш… Допоможіть там, там чоловіка поранено… Слава : Не можна сидіти склавши руки, треба щось робити. А то село наше спалять, рідних повбивають… Ігор: Чим ми можемо допомогти одне другому, ми ж навіть зброї не маємо. Яна: Є в нас зброя , найголовніша за всі – це молитва Настя : Так, нам нічого не залишається, як молитись. Ось(витягує Образ Пресвятої Богородиці) молімось до Матінки Божої, вона нас не залишить Яна : Матінко Свята зглянься над нашим народом, захисти від наступу ворожої навали, охорони наших рідних, врятуй наші домівки. Під Твою Милість прибігаємо, Богородице, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина, чиста і благословенна… Аня -Марія: «Не бійтесь, діти мої. За вашу щиру молитву і довіру я обов’язково вам допоможу. Моліться моліться ще більше і я врятую ваш народ від загибелі, ваші домівки від руйнувань. Вірте вашому Господу, Він Всесильний, і я, взявши усіх під свій Покров, захищу від нападу чужинців» Андрій : Що, що ви тут робите, скоріш скоріш ходіть у село треба вашої допомоги. Я не знаю…, як могло це статись, але… вороги відступили, майже усі домівки вцілілі, чудо чудо… «Прийми, о люба Ненько цей віри наш серця дар…» 2.Хай ця пісня святково лунає. Всі ми діти козацького краю. Україна – священна держава, Наша гордість і прадідів слава. Хлопець 1 .візьміть до козацького гурту! Хлопець 2 - Козак: О, а хто ви такі? Хлопець 4 Ми роду козацького діти! Хлопець 2 - Козак : Чий ти є? Хлопець 3 .Та Карпів я син! Хлопець 2 - Козак : Ото, кажуть, хороші люди із діда – із прадіда. Що ж добре. Прийшов ти до нас охотою чи неволею? Хлопець 3 Свою на плечах голову маю, сам собі й долю вибираю. Хлопець 2 - Козак: Заповідь "не вбий" переступав? Хлопець 3 Такого гріха не мав. Хлопець 2 - Козак : А якщо прийдеться, переступиш? Хлопець 3 Як на ворога піду, то й свою голову понесу. Хлопець 2 - Козак Присягаєш служити мені вірою й правдою? Не пошкодуєш життя свого за отамана й товаришів? Хлопець 3 Присягаю вірою і правдою служити товариству, і коли треба буде, віддам життя за батька свого і брата свого. Хлопець 2 - Козак Молись на всі чотири сторони. Хлопець 3 Щука – риба в морі, перець в коморі, пістоль за плечима, я – терплячий мужчина! Заходять дівчата Дівчина 1 .:Візьміть і нас із собою . Хлопець 1: Та це ж дівчата? Ми ж дівчат на січ не берем! Дівчина 2: Ми спритні і веселі; Завзяті й молоді; В нагоді ми вам станемо Прийміть до гурту всіх. Хлопець 1.: ну добре ,славні ви козачки. Хлопець 4 Гарно все ви розказали, І нарешті довели, Що ви юні козачата, Всі – герої молодці! Дівчина 3: Ми козачки славні, Ми козачки вправні, Силу, швидкість, вправність, вроду – Все віддам я для народу. Дівчина 4 Хоч малі у нас ще плечі Та землю рідну затулимо собою І не зважаючи на ваші речі Завжди готові ми до бою. Не дивіться, що ми невеличкі Ми ж ваші меншії сестрички Ви візьміть у похід нас з собою Завжди ми готові до бою! Гей, ви козаченьки, Вітер в чистім полі! Научіть нащадків Так любити волю. Крутичола наша доля Не вода в ній – кров тече. Козаку найперше – воля, Козаку найперше – честь. Гей, ви, козаченьки, Спомин м’яти-рути Научіть минулу славу повернути. Козаченьки, ми ж таки Українські козаки Тож робота – наша слава Не на день, а на віки! Козаченьки, в добру путь! Все омріяне здобути. Тільки отчої домівки Нам довіку не забути. Козаченьки – це талан Засівати дружби лан. В дружбі, в злагоді, у згоді, Козаченьки, бути нам! Взявсь робити, дороби, Серцем край свій полюби. Та продовжуй заповіти Ще з козацької доби. Маєм волю і знання. Тож не буде вороття І найкращі наші мрії Спільно втілимо в життя! Козаченьки, нам Дніпро Усміхнулось на добро Нам творити і дерзати Україну прославляти. Гей, дороженько стрімка, Вдача в мене вже така Щоб вести в душі як свято Заповіти козака! Нині – вільна й незалежна Україна – ненька. Її ревно захищають Нові козаченьки. Щоб цвіла Україна моя, Ми даємо обіцянку нині – Вчитись так, щоб набуті знання Пригодились моїй Батьківщині. Як завтра день угледять люди, Як зійде сонце золоте, Так Україна жити буде, Так наша доля процвіте! Присягаємо, край наш рідний, Над усе любити, Народ рідний шанувати І для нього жити. Тож бажаєм вам щастя земного, здоров’я міцного, Неба голубого, хліба запашного. РАЗОМ: І щоб Козацькому, славному роду Від роду і до году не було переводу! Марш патріотів України Кожен має істину збагнути, Разом шлях верстати до мети. Тільки патріотом мусиш бути Землю, як зіницю берегти. За щастя народу, на світлую долю Кріпи патріотів ряди. За чистеє небо, за хлібнеє поле Боротися будем завжди

Пошук
Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації   Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту україни   Видавництво педагогічна преса   Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів   Всеукраїнська освітня мережа   Освітній портал «ПедПРЕСА»
Зробити безкоштовний сайт з uCoz