Главная | Регистрация | Вход | RSSВівторок, 17.09.2019, 16:39

Горбанівське НВО "Загальноосвітня школа I-II ступенів-ДНЗ"

Меню сайта
Каталог статей
Свято квітів [0]
олімпійський тиждень [0]
День вчителя [0]
Форма входу
Фотоматеріали
[11.09.2015]
Олімпійський тиждень (2)
[21.09.2015]
Акція " Голуб миру" (0)
[28.09.2015]
Тиждень біології (0)
[13.10.2015]
День захисника України (0)
[30.10.2015]
Місячник шкільної бібліотеки (0)
Корисно
Національна дитяча гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Математичний ярмарок


Математичний ярмарок

(На фоні української хати сидять Дід і Баба).  
Баба. А чого ти, як сич, надувся?
 Дід (співає).
Ти казала день за днем,
Що на ярмарок підем,
Люди всі ідуть на свято,
А я знов сиджу у хаті.
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, моя бабо,    
З ума-розуму звела.
Баба.    
Ну, добре, тільки:    
До шинка не ходити,
На молодиць не глядіти,
Нічого не просити,
Коло мене сидіти.
Швидше збирайся!
(Дід і Баба йдуть на ярмарок),
Вчитель. Діти, із давніх-давен в Україні проводяться ярмарки. Проводилися вони восени, коли зібрано врожай, і кожен приносить все, що уродило. Люди з'їжджалися на ярмарок, як на свято чи видовище. Хтось везе, щоб продати, інші їдуть, щоб купити. Й обов'язково на ярмарку лунають українські пісні, проводяться народні ігри. Ось сьогодні і ми побуваємо на такому ярмарку. Але буде він трошки незвичним -  математичним. Запрягаймо коней та вирушаймо в дорогу. А щоб веселіше було нам їхати, то давайте заспіваємо пісню.
(Діти ідуть парами, тримаючи картонні вози, і співають на мелодію пісні «Ой лопнув обруч»).
Продавець 1. Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
                         Господарі й гості, глядіть — не минайте.
                         На ярмарок прошу, гуртом, поодинці,
                       Чекають на вас тут чудові гостинці.
Продавець 2.
                       На ярмарку нашім веселім, багатім
                       є чим дивуватись і є що придбати.
                       Тут щедрі дарунки із саду й городу,
                       Тут пісня і жарти - усім в нагороду.
Продавець 3.
                      Тут речі умільців, ні з чим не зрівняні,   
                       Барвисті стрічки, рушники вишивані.
                       Полив'яний посуд — кувшини, горнятка,
                       Сопілки — хлоп'ятам, намисто — дівчаткам.
                        Мершій-бо на ярмарок всі поспішайте!
                       Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Вчитель.Погляньте, чого тільки немає на цьому прилавку: і вишиті сорочки, рушники, різнокольорові стрічки, і мереживо, й намисто. А давайте, купимо дівчаткам кольорові стрічки на віночки, пюб були вони в нас, як маківочки.
Діти. Чи продасте нам стрічки?
Продавець 1. Продати-то продам, але ось у чому біда: так поспішала на ярмарок, що й метра вдома  забула.
Вчитель. Так яка ж це біда? Мої діти і без метра зможуть виміряти стрічки.
Продавець 1. А як це без метра можна міряти?
Вчитель. Дуже просто. На заняттях ми з ними вчили, як міряли наші дідусі й бабусі за допомогою різних частин тіла. Діти, якими мірками ми зможемо виміряти стрічки?
    (Діти називають мірки: сажень, аршин, лікоть).
Вчитель. Діти, хто з вас виміряє довжину стрічки народною міркою, яка називається лікоть?
(Дитина міряє відстань від ліктьового суглоба до кінця середнього пальця).
Вчитель. Скільки ліктів ти наміряв синьої стрічки?
Дитина. Чотири.
Вчитель. А хто вміє міряти сажнем?
Дитина.  Я вмію. Сажень — це відстань між кін¬цями середніх пальців рук, розведених у різні сто¬      рони на рівні плечей.
      (Дитина міряє сажнем довжину червоної стрічки).
Вчитель. Скільки сажнів ти наміряла?
  Дитина. Два.
 Вчитель. Діти, як ви думаєте, яка стрічка довша - та, що 4 лікті, чи та, що 2 сажні?
              Анумо поміряймо їх.(Діти міряють стрічки).
 Діти. Вони майже однакові.
 Вчитель. Діти, а як це так може бути, що синьої ми відміряли 4 лікті, червоної лише 2 сажні, а стрічки виявилися майже однакової довжини? Адже 4 більше ніж 2? Чому так?
Діти. Бо сажень — мірка довша, а лікоть — коротша.      
Вчитель. Правильно.
Продавець 1. Дякую вам, діточки, що навчили мене виміряти народними мірками. Ось вам і стрічки в    подарунок.
Вчитель. Діти, погляньте, ось там дідусь, що продає гарбузи, задрімав. Дорога на ярмарок дале¬ка, то, мабуть, зарання встав, щоб вчасно приїхати. Через те і не виспався.
Продавець 2. Та не сплю я, не сплю. Лишень трішки подрімав, бо маю гарбузи продати.
Вчитель. Діти, а давайте й ми купимо собі гарбуза. Наваримо смачної гарбузяної каші.  
Діти. Давайте.
Вчитель. Якої форми гарбузи в діда?
Діти. Круглої, овальної.
Вчитель. Так. А чи всі вони однакового розміру?
Діти. Ні. Є великі, маленькі.
Вчитель. Діду, а дайте-но нам маленького гарбуза, то ми навчимо вас цікавої гри.
  Гра-лічилка « Гарбуз»
Діти котять гарбуз один одному. Та Дитина, біля якої зупинився гарбуз на слова: «А тобі відповідати - говорить приказку чи прислів'я.
Їхав дядько Помазан
З гарбузами на базар.
З воза впали гарбузи,
Покотилися з гори.    
Помазан став доганяти,    
А тобі відповідати!
Продавець 2. Ой, а де ж ті силачі, щоб власну силу показати? Виходьте, будемо змагатися та з Гарбузами тягатися.
                      Гра «Хто більше разів підніме гарбуза?»
       Діти лічать, скільки разів кожен з учасників підняв. Порівнюють, хто більше, а хто менше.
Продавець 2. Гарно ви мене розважили, тож вибирайте собі гарбуза на кашу.
      (Діти кладуть гарбуза в кошик).
Вчитель. Діти, погляньте на ось цей прилавок. Тут ми все зможемо придбати для українського борщу та гарбузяної каші.
Дитина. А продайте, господине, нам овочів на борщ.
Продавець 3. Продам, але спочатку виконайте мої завдання.
Хочу, дітки, вам сказати:
Вмієте ви рахувати.
А тепер, сини і дочки,
Полічіть ще й колосочки.      
(Діти лічать колоски).
      Ще маківок трохи маю,
      Під хустину їх сховаю,
      А ви трішки помовчіть   
      Й пальчиками полічіть.
      (Діти лічать на дотик).
      Назбирала я морквин,
      А до них — бараболин.  
       їх в рядочки поскладайте
      І-гарненько порівняйте.
      Овочі ви полічіть,
      Чого більше — розкажіть!
        (Діти лічать, чого більше, а чого менше).
Вчитель. А може, у вас можна купити ще й крупу на кашу?
Продавець 3. Авжеж, у мене все є: і пшоно, і сіль, і цукор. Скільки вам чого потрібно?
Вчитель. Ну так, щоб усім дітям каші виста¬чило. Пшона, мабуть, жмень із десять,
Продавець З. А в мене немає такої ваги, як жменя.
Вчитель. А це і не вага, а народна мірка руки,
Діти, хто наміряє десять жмень пшона?
(Дитина міряє крупу жменею).
Вчитель. Ось бачите, чим можна міряти крупи. Нам би ще й цукру до каші пучок із п'ять.
Продавець 3. А цю мірку я знаю, бо сама нею користуюся, коли страви готую. Міряйте, скільки вам потрібно цукру, а  скільки солі.
(Діти  міряють 5 пучок цукру і 3 солі).
Вчитель. А що це ви в мішку продаєте?
Продавець 4. Кабана.
Вчитель. Так це не кабан, а кабанчик. Якийсь е маленький він у вас.
Продавець 4. Не маленький. Я вчора аж чотири п'яді його наміряв.
Вчитель. А яких, великих чи малих?
Продавець 4. Звісно, малих.     
Вчитель. Діти, а давайте і ми поміряємо кабанчика, але великими п'ядями.
(Дитина міряє).
Вчитель. Скільки п'ядей ти наміряв?
Дитина. П'ять п'ядей.
Вчитель. У тебе також щось завеликий кабанчик. Дайно я поміряю своєю великою п'яддю.
(Вихователь міряє сам).
Вчитель. У мене вийшло три п'яді, то значить, кабанчик менший, так?
Діти. Ні.
Вчитель. А чому ви думаєте, що ні?
Діти. Бо в нас відстань між великим і мізинним пальцем мала, а у вас велика. То й ваша п'ядь більша, а наша менша.
Вчитель. То як, продасте нам кабанчика дешевше?
Продавець 4. Ну гаразд.
Вчитель. А ми вас лічилки навчимо та в гру пограємо.
                (Гра «Іде, іде дід». Діти лічилкою вибирають діда).
                                           Лічилка
Ходять свині по долині,
А за ними старий дід,
Тому діду вже сто літ.
Гульчик, бульчик, сірий кіт,
Раз, два, три, вийди ти!
Дитина. Сьогодні на ярмарку ми побували:
                Одні продавали, другі — купували.
                 Сміялись, співали та ще жартували,
                Придбали, що треба, щоб в домі те мали.
Вчитель. Ось і закінчується наш гучний ярмарок. Усе продано. А що не продалось —подароване. Ми бажаєм вам, щоб завжди на столах був достаток, щоб було, що продавати й було, за що купувати. Діти, вирушаймо з піснею додому.
      (Діти співають на мелодію пісні «Ой там, на веселім базарі»).
Ой там, на веселім базарі
Продавали, купували, жартували.
І з покупками потому повертаємось додому,
Та й додому!
          (Діти виходять).

 
 

З історії народної математики
     Усі давні лінійні міри пов'язані з природним рухом (розведенням пальців, розмахом рук), з окремими частинами людського тіла (ліктем, п’ядею, пальцями, ступнею і навіть голосом) чи фізичною силою – «на відстань голосу»«На відстань кинутого каменя»  тощо.
       Основними мірами довжини ще із часів Київської Русі були «локоть», «пядь», «ступня», «сажень» і навіть «крок».
        «Локоть» — відстань між ліктьовим суг¬лобом і кінцем стиснутого кулака («п 'ястуха») людини середнього зросту - становив 45 - 50 см. «Литовський локоть» дорівнював 61,6 см і був поширений на Поліссі. Користувалися цією мірою для вимірювання тканини, стрічок. Мірою довжини є й аршин — це по суті той самий лікоть. Аршин ділився на 16 вершків. Вершок — 4,4 см.
          Меншими за величиною були такі міри, як «стопа» і «п'ядь». В українців, як і в багатьох інших слов'янських народів, «п'ядь» розділялася на дві величини - «мала п?ядь»і «велика  п'ядь». «Мала п'ядь», або ще «хрома п?ядь»,- це відстань між розставленими
 великим і вказівним пальцями (19 см ), а «велика  п'ядь» - між великим  пальцем і мізинцем (21—23 см). Наведені вище міри застосовувалися переважно у ткацтві.
       У будівництві «сажень» стосувався міри землі. Витягнуті в обидва боки руки становили «сажень» («сяг»)-  близько 177-186 см.  « Коса сажень»   дорівнювала   2,5 м   і   визначалась відстанню від підошви лівої нога до кінців пальців.




Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації   Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту україни   Видавництво педагогічна преса   Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів   Всеукраїнська освітня мережа   Освітній портал «ПедПРЕСА»
Зробити безкоштовний сайт з uCoz